|
Відібрано все: сила, і любов. В немиле місто кинутеє тіло, Не радо сонцю. Відчуваю: кров Вже зовсім у мені похолоділа. Веселий Музи нрав не пізнаю: Лиш дивиться і слова не промимрить, А голову в віночку темнім хилить Знеможено вона на грудь мою. І тільки совість зліше з-за дверей Біснується: якоїсь хоче дані. Закривши очі, сперечаюсь з ней... Але нема ні сліз, ні виправдання.
|