|
Віє вітер лебединий, Кров’ю синь небес болить. Наступають роковини Перших днів, як став любить. Ти мої розрушив чари, Роки плинуть, мов в воді. Тобі й старість не до пари, Ти такий же, як тоді. Ще й дзвінкіший голос ніжний, І лише часу́ крило Славою покрило сніжно Безтурботнеє чоло.
|