|
В День Перемоги, ніжний і туманний, Коли зоря загравою красна, Вдовою на могилі непізнаній Сумує запізніла вже весна. Піднятися з колінок не спішить, І на бруньки дихне, й траву погладить, Й метелика з плеча на землю зсадить, І першу вже кульбабку розпушить.
|