|
Прокидатись на світанку Через те, що радість тисне. Видивлятися в каюті У віконці хвилі вод, Чи на палубі в негоду, Вкутавшись в хутро пухнасте, Слухати, як б’є машина, Не гадати ні про що, Та, побачення відчувши З тим, хто став мені зорею, Від солоних бризків вітру Молодіти повсякчас.
|