|
Не дивно те, що похоронним дзвоном Звучить, бува, мій непокірний вірш. І що сумую. Вже за Флегетоном Три чверті читачів усіх моїх. О друзі! Залишилось вас так мало, – Мені від того ви щодень миліш... Короткою дорога надто стала, Що довшою здавалась всіх доріг.
|