|
Чим вік цей гірше промайнулих? Тим, що в чаду печалі і жалів Він доторкнувся чорних ран минулих, Але і досі ран тих не зцілив. Іще на заході земне світило світить Й міські дахи у променях блищать, А тут хрести, – будинки біла мітить І кличе воронів, і ворони летять.
|