|
Млосний запах синіх виноградин. Вабить і п’янить незнана даль. Голос твій приглушений, безрадний. Нікогісінько мені не жаль. Серед грон чаяться павутинки. Делікатні лози, не руді. Плине хмаровиння, мов крижинки, По сяйливій голубій воді. Сонце в небі. Сонце у зеніті. Хвилям нарікай на біль щемкий. Може, дочекаєшся одвіту В поцілунках тихої ріки.
|