|
Мені приснився майже ти. Яка це рідкісна удача! Прокинулась і гірко плачу, І кличу з темряви прийти. Та той був вище і стрункіш, Здається, навіть, і молодше І таємниць тих днів страшних Не знав. То що робити, Отче? То що!.. Це привид тут блукав, Як я давно передбачала. Але ж людину я чекала, Так, як ніхто ще не чекав.
|