П’ю за розо́рений свій дім
За долю злу мою,
П’ю за самотність: ти один
І я одна тут п’ю, –

За лож твоїх отруйних губ,
За холод мертвих фраз,
За те, що Світ твій – душогуб,
За те, що Бог не спас.
Микола Сисойлов2014