|
Любові в тебе не прошу. Тепер вона в журі таємній. Повір, твоїй я нареченій Листів ревнивих не пишу. Але пораджу по секрету: Читає хай мої рядки, Збирає хай мої портрети, – В ціні люб’язні женихи! А цим дурепам важливіш Пізнати повну перемогу, Ніж дружби радісну розмову І перший обережний вірш... Коли ж ти щастя до гроша На подругу розтратиш милу І пересичена душа Збагне, що далі їй несила, – У торжество моїх ночей Ти не приходь. Тебе не знаю. Чим помогла б тобі іще? Я від блаженства не зціляю.
|