|
Ти завжди новий і таємничий, Я тобі послушніш з кожним днем, Та любов твоя, мій друг довічний, Іспит – і залізом, і вогнем. Вето – і співати, й посміхатись, А молитись – вето вже давно. Тільки б нам з тобою не розстатись, Інше все – для мене все одно! Так, землі і небесам чужа я, Не співаю в долі на краю, Наче ти у пекла, або раю, Вільну душу відібрав мою.
|