|
Двадцять перше. Ніч. Понеділок. Міражі столиці у млі. Бач придумав, якийсь негідник, Що буває любов на землі. І від ліні, а може зі скуки Всі повірили, так і живуть: Ждуть побачень, бояться розлуки І кохання в піснях зовуть. А для інших є таємниця, Спочиває тиша на них. Я на це наштовхнулась – дрібниця, Та хворію від роздумів цих.
|