|
Як урочисто дзвони калатають, На землю важкість саваном лягла, І дух мій розтривожує і крає Солодка знуда Царського Села. П’ять літ минуло. Мертве все і темне, Так ніби світ пітьма оповила. Немов назавжди вичерпана тема, В смертельнім сні покоїться палац.
|