4. ПоетЗдається, і що за робота, – Життя без турбот, і уже: Підслухати в музики ноти І вдати за жарт – не чуже. В мажорі написане скерцо Уклавши в рядочки зі слів, Клястися, що змучене серце Так стогне посеред ланів. А потім підслухати в лісі, У сосен, вояк мовчазних, Допоки із диму завіса Туманами висне на них. Беру я і зліва і справа, Безвинна у мрії своїй, І трішки в життя, що лукавить, А решту – у тиші нічній.
|