|
У минулого здавна шляхи закриті, І нащо мені минуле відтепер? Що там? – в крові змочениї плити, Двері, що ніхто так й не відпер, Чи луна, що в просторі літає, Замовчать не може, хоч благаю... З той луною сталося теж саме, Що із тим, що в серці зберігаю.
|