Я посміхатись перестала,
Морозний вітер студить губи,
Менш на одну надію стало,
На одну пісню більше буде.

І пісню цю я мимоволі
Віддам за сміх та за знущання,
Тому, що так саднить до болю
Душі моїй твоє мовчання.
Георгій Хват2012