|
Широко відчинені ворота, Голі липи, вітер з далини. І суха, стьмяніла позолота В згинах нерушимої стіни. Повні гулу вівтарі і склепи, За Дніпро луна, як грім, іде. Так тяжкий, могутній дзвін Мазепи Над Софії площею гуде. Звук вирує грізно на майдані, Мов єретиків стинає кат. А в лісах перезвуки рахманні Веселять пухнастих лисенят.
|