|
Широко відчинені ворота, гнуться липи, наче жербраки, на стіні чорніє позолота, в порохню ховаючи віки. Повні гуду олтарі і склепи, відгоміння за Дніпром іде. Так дзвінко гетьмана Мазепи важко над Софією гуде. Невблаганна, буряна і рвійна, наче блискавиця з-під меча, а в лісах, за річкою, спокійна, забавля пухнастих лисичат...
|