|
Широко розчахнуті ворота, Голі липи, вбогі восени, І суха тьмяніє позолота – Вигин нерушимої стіни. Гулом повні олтарі і склепи, Аж за Дніпр широкий грім іде. Так важкою міддю дзвін Мазепи Над Софійським обширом гуде. Все грізніш бушує, невблаганний, Мов єретиків карає кат, За рікою ж у лісах, рахманний, Веселить пухнастих лисенят.
|