До поета завітала Я опівдні у неділю. У кімнаті простір, тиша, А за вікнами мороз. І багряне сонце світить Над лахматим сизим димом. Ясно дивиться хазяїн І мовчання береже. І такі у нього очі – Кожному б запам’ятати. Я ж сама остеріглася Задивитися у них. Але в пам’яті зосталась Наша бесіда опівдні У високому будинку Біля моря і Неви.
|