|
Завітала до поета. Полудень якраз. Неділя. Тихо в просторі кімнати, А за вікнами мороз. І світило малинове Над кошлатою імлою... Наче мовчазний господар Ясно дивиться в лице! О, такі у нього очі, Що запам’ятає кожен; А мені би, обережній, Краще погляд відвести. Та розмову не забути, Млистий полудень, неділя У високому будинку Край морських воріт Неви.
|