|
Не будем пити з однієї склянки Ні чисту воду, ні п’янке вино, Не поцілуємось прозорим ранком І ввечері не глянем у вікно. Ти сонцем живишся, я місяцем живу Та сповідаєм ми любов одну. Зі мною завжди вірний, ніжний друг І місце біля тебе є подрузі, Та у очах твоїх вловила сум, Ти винуватий і в моїй недузі. І зустрічей коротких не шукаєм я і ти, Наш спокій так лиш можна зберегти. Лиш голос твій співа в моїх віршах, В твоїх віршах мій подих віє. О, є багаття, якого не посміє Торкнутися ні забуття, ні страх. Якби ти знав, тепер мені як любі Твої сухі, рожеві губи.
|