Давній Київ ніби вимер, Дивний мій приїзд. Над рікою Володимир Чорний хрест підніс. Серед саду темнокорі Липи й осокір, І до Бога світять горі Діаманти зір. Шлях високий, шлях офіри Тут закінчу я, – Де лиш ти, мені до міри, І любов моя. Михайло Москаленко ?