|
Дав Ти мені тяжкий цвітіння вік. В дорозі маю стільки сумувати. Душа моя йде серед бідарів – Як принесу її Тобі багату? Підлещується долі довгий спів: Неначе слави я зазнати маю, Та, Господи! з нездібних я рабів І знаю, що насправді я скупая. Я не зросту між Батькових садів, Ані троянда в них, ані травичка. Від похибок дрібних, чіплянь дурних В дорозі маю я тремтіти звично.
|