|
Був ти нещедрим у ніжності. Скільки журби, далебі! Як же багатством у бідності Душу зігріти Тобі? Пісню слави лесливую Нам доля співа сліпа. Господи! Та ж недбайлива я, Твоя рабиня скупа. Ні прутиком, ні трояндою Не буду в садах Отця. Я від кожної тріски падаю, Здригаюся від слівця.
|