|
Дощ в лице і по тілу, І над щоглами грім. Ти, мов штормом бурхливим, Стрів мої кораблі... Так чи буде, інакше?.. Не вдаюсь в ворожбу: Чи піду на пропаще, Чи так щастя знайду? Разом лячно й захопливо, Як тому кораблю... Не жалкую, що сходимось, Не боюсь, що люблю...
|