|
Що сталося? Чому забракло сил На цілий рік? Не знаю... Вже не вмію Вірші писати з легкістю вітрил: В губах лиш німота важка тяжіє... Ви мовите – але ж вже є рядки, Чотири, і нова строфа готова. Я не про те. Давно вже всі думки Складаю в рими: словом після слова. Рука ще пише хід моїх думок. Я не про те. Що ж це раніше було? Коли складався... ні, то не рядок, Щось інше то було, та вже минуло... Так, інше, чи боялося тоді, Як грало голосом так надсміливо: Чи сміхом жартівливим, молодим, Чи сліз журбою в мить важку, щемливу?..
|