|
А наостанок я скажу: Щасти, кохати не клянися, Чи то горюю, чи кочусь З високих мрій у прірву ницу. Як ти кохав – ти квітку рвав Без сорому, справа не в цьому... Як ти кохав? Ти занедбав. Мій світ занедбаний в цілому. Працює скроня ще, чи ні, Але безсилі впали руки. І зграйкою десь біля щік Відходять запахи і звуки. Щасти, кохати не клянися, Чи то горюю, чи кочусь З високих мрій у прірву ницу. Так наостанок я скажу...
|