Коли з тобою я прощусь: Мені – межа, тобі – дозвілля З думок зведусь. Чи їздіймусь До вищого, до божевілля. Ти цілував! Ти жартував! не в цьому суть. Я все простила. Ти пригубив! І ти згубив! І так згубив мене невміло. Заворожу потоки сліз. Заворожу свої всі муки. Нехай мене – легкі, навскіс – Минають дотики і звуки. Коли з тобою я прощусь: Мені – межа, тобі – дозвілля. З думок зведусь. Чи їздіймусь До вищого, до божевілля.
|