Знайте: якось, колись там і десь там Жив самотній поет поживав... Все життя своє, як всі поети, Пив вино він, писав, і кохав. Обігнавши Багатство і Славу, Смерть прийшла і сказала йому: «Ти – поет і безсмертний!.. І, право, Я не знаю: візьму, не візьму!» Посміхнувшись, розвів він руками І з поклоном промовив: «Ma chere! Не відмовив в житті жодній дамі! Вашу руку!» – Сказав і помер...
|